Хелловін та туманність Голова Привида

© Mohammad Heydari-Malayeri (Observatoire de Paris) et al., ESA, NASA

Хелловін має давнє астрономічне походження. Починаючи з п'ятого століття до нашої ери його відзначають, як день зміни пори року, тобто день, що перебуває посередині між рівноденням (день дорівнює ночі) і зимовим сонцестоянням (мінімальна тривалість дня, максимальна тривалість ночі) у північній півкулі. Хелловін відзначатиметься не наступного тижня, однак за сучасним календарем справжній день, що перебуває посередині між рівноденням та сонцестоянням, настане тільки ще через тиждень. Іншим таким перехідним днем - від зими до весни - є День бабака. Сучасний звичай святкування Хелловін походить від стародавнього обряду відлякування духів мертвих. Чудовою сучасною ілюстрацією до нього може слугувати туманність Голова Привида, зображена на знімку, отриманому космічним телескопом ім. Габбла. Схожа на привида туманність NGC 2080 насправді є областю зореутворення у Великій Магеллановій Хмарі, галактиці-супутнику Чумацького Шляху. Туманність Голова Привида має в поперечнику близько 50 світлових років і представлена на знімку в природних кольорах.

За матеріалами Astronomy Picture Of the Day.