Темна молекулярна хмара Барнард 68

© FORS Team, 8.2-meter VLT Antu, ESO

Куди поділися всі зірки? Виявляється, ця "діра" на небі насправді являє собою темну молекулярну хмару. Пил та молекулярний газ, які мають у хмарі високу концентрацію, поглинають практично все видиме світло від зірок фону. За цією зловісною чорнотою ховається молекулярна хмара, область усередині якої належить до найхолодніших та ізольованих місць у Всесвіті. На зображенні ви бачите одну з найвідоміших темних туманностей, що поглинають світло. Це хмара в сузір'ї Змієносця, відома під ім'ям Барнард 68. Той факт, що в центрі туманності не видно зірок, говорить про те, що хмара Барнард 68 досить близько від нас. Відстань до неї оцінюється в 500 світлових років, а розміри становлять половину світлового року. Як утворюються молекулярні хмари типу Барнард 68, достеменно не відомо, але відомо, що самі ці хмари є підходящими місцями для утворення нових зірок. Так, учені виявили, що Барнард 68 може стиснутися, і в ньому почнуть формуватися нові зірки. В інфрачервоному світлі можна зазирнути всередину молекулярної хмари.

За матеріалами Astronomy Picture Of the Day.