NGC 6960: туманність Відьмина Мітла

© Martin Pugh (Heaven's Mirror Observatory)

Десять тисяч років тому, за часів, від яких не залишилося письмових свідчень на Землі, у нічному небі раптово спалахнула нова зірка. Через кілька тижнів вона згасла. Це вибухнула наднова зірка. Хмара газу, що розширюється, яка від неї залишилася, називається туманністю Вуаль. На зображенні показано західний край туманності Вуаль, цій частині туманності присвоєно позначення NGC 6960, але частіше її називають туманністю Відьмина Мітла. Міжзоряна ударна хвиля, що утворилася після катастрофічного вибуху, поширюється навколишнім простором, згрібаючи міжзоряну речовину та збуджуючи її атоми. Зображення волокон, що світяться, отримано з вузькосмуговими фільтрами. Вони схожі на довгі хвилі в шарі, який видно майже точно з боку. Добре помітний поділ атомів водню (червоний колір) і кисню (синьо-зелений колір). Залишок наднової знаходиться на відстані 1400 світлових років від нас у сузір'ї Лебедя. Розмір Відьминої Мітли – близько 35 світлових років. Яскрава блакитна зірка 52 Лебедя, яку можна побачити неозброєним оком з неосвітленої місцевості, жодним чином не пов'язана з давньою надновою.

За матеріалами Astronomy Picture Of the Day.