Уздовж західної Вуалі

© Data - Steve Milne & Barry Wilson, Processing - Steve Milne

Витончені волокна зі світного газу, стиснутого ударною хвилею, прикрашають небо планети Земля в сузір'ї Лебедя. Це – західна частина туманності Вуаль. Сама туманність Вуаль – це величезний залишок наднової, хмара, що розширюється та утворилася після смертельного вибуху масивної зірки. Світло від спалаху наднової досягло Землі понад 5 тисяч років тому. Породжена цією катастрофічною подією міжзоряна ударна хвиля розсікає космічний простір, згрібаючи й збуджуючи міжзоряну речовину. Світні волокна насправді більше схожі на довгі хвилі на поверхні, які ми бачимо збоку. У них напрочуд добре розділені атоми водню (світяться червоним кольором) і кисню (синьо-зеленим кольором). Туманність Вуаль, відома також як Петля в Лебеді, займає на небі область розміром близько 3 градусів, що в 6 разів більше за діаметр повного Місяця. На відстані в 1500 світлових років це відповідає розміру понад 70 світлових років. Ця картинка, складена з двох телескопічних зображень західної частини туманності, охоплює приблизно половину діаметра. Найяскравіші частини західної Вуалі вважаються окремими туманностями. Це – Відьмина мітла (NGC 6960) уздовж верхнього краю картинки та Трикутник Пікерінга (NGC 6979) нижче і лівіше центру.

За матеріалами Astronomy Picture Of the Day.