Уздовж західної Вуалі

© Min Xie

Витончені волокна зі світного газу, стиснутого ударною хвилею, прикрашають небо планети Земля в сузір'ї Лебедя. Це – західна частина туманності Вуаль. Сама туманність Вуаль – це величезний залишок наднової, хмара, що розширюється та утворилася після смертельного вибуху масивної зірки. Світло від спалаху наднової досягло Землі понад 5 тисяч років тому. Породжена цією катастрофічною подією міжзоряна ударна хвиля розсікає космічний простір, згрібаючи та збуджуючи міжзоряну речовину. Світні волокна насправді більше схожі на довгі хвилі на поверхні, які ми бачимо збоку. У них напрочуд добре розділені атоми водню (світяться червоним кольором) і кисню (синьо-зеленим кольором). Туманність Вуаль, відома також як Петля в Лебеді, займає на небі область розміром близько 3 градусів, що в 6 разів більше за діаметр повного Місяця. На відстані в 1500 світлових років це відповідає розміру понад 70 світлових років. Ця фотографія західної частини туманності охоплює приблизно половину її розміру. Найяскравіші частини західної Вуалі вважаються окремими туманностями. Це – Відьмина мітла (NGC 6960) уздовж верхнього краю картинки та Трикутник Пікерінга (NGC 6979) нижче і лівіше центру.

За матеріалами Astronomy Picture Of the Day.