Відблиски 1970-х

© Daniel Stern

Астрономи іноді ігнорують 1970-ті. Особливо це стосується красивої групи відбивних туманностей NGC 1977, NGC 1975 і NGC 1973 в Оріоні, на яку зазвичай не звертають уваги, тому що поруч сяє туманність Оріона - набагато відоміші зоряні ясла. Ці відбивні туманності, які розташовані вздовж меча Оріона, на північ від яскравого комплексу туманності Оріона, також пов'язані з величезною молекулярною хмарою в Оріоні, що знаходиться на відстані близько 1500 світлових років. Однак вони забарвлені в блакитний колір, характерний для міжзоряного пилу, що відбиває світло гарячих молодих зірок. На цьому чіткому кольоровому зображенні частина туманності Оріона розташована біля нижнього краю, а скупчення відбивних туманностей - у центрі картинки. NGC 1977 простяглася по полю зору нижче від центру, вона відокремлена від NGC 1973 (вище і правіше) і NGC 1975 (вище і лівіше) темними областями, прикрашеними слабким червоним випромінюванням атомів водню. Популярна назва цієї області - туманність Людина, що біжить - виникла завдяки загальній формі темних хмар. На передбачуваній відстані до багатих пилом молекулярних хмар Оріона зріст людини, що біжить, - близько 15 світлових років у поперчнику.

За матеріалами Astronomy Picture Of the Day.