N63A: залишок наднової у видимому світлі та рентгенівських променях

© NASA, ESA, Hubble, Chandra; Processing & License: Judy Schmidt

Що залишилося після цього спалаху наднової? Лише дві тисячі років тому світло від вибуху масивної зірки у Великій Магеллановій Хмарі (ВМХ) досягло планети Земля. ВМХ – близький супутник нашої Галактики Чумацький Шлях. Зараз ми бачимо, як потужний ударний фронт розширюється, руйнуючи або зміщуючи навколишні хмари газу і залишаючи позаду порівняно щільні згущення газу та пилу. Це – один із найбільших залишків наднових у ВМХ: N63A. Багато з щільних згустків, що вижили, були стиснуті та можуть продовжувати стискатися, утворюючи нові зірки. Деякі зі сформованих зірок можуть вибухнути як наднові, продовжуючи цикл еволюції. На представленій картинці об'єднані зображення N63A в рентгенівських променях, отримані космічним телескопом Chandra, і у видимому світлі від космічного телескопа Hubble. Добре помітне згущення газу і пилу вгорі праворуч, яке неформально називають "Вогненною лисичкою", дуже яскраво світить у видимому діапазоні, а випромінювання великого залишку наднової найінтенсивніше в рентгенівських променях. Розмір N63A – понад 25 світлових років, він розташований на відстані 150 тисяч світлових років у південному сузір'ї Золотої Риби.

За матеріалами Astronomy Picture Of the Day.