Юлій Цезар і високосні дні

© Classical Numismatic Group, Inc., Wikimedia

У 46 році до нашої ери Юлій Цезар здійснив реформу календаря. За порадою астронома Созігена з Олександрії в Юліанському календарі кожні чотири роки додавали високосний день, щоб врахувати, що рік на Землі триває трохи більше 365 днів. Час, за який наша планета робить один оберт навколо Сонця – 365,24219 середніх сонячних днів. Тож якщо в календарному році рівно 365 днів, він зміщуватиметься відносно року планети Земля на 1 день за кожні 4 роки, внаслідок чого місяць липень (названий на честь Юлія Цезаря) через деякий час припадатиме на зиму в північній півкулі. Але якщо запровадити високосний рік із додатковим днем через кожні чотири роки, то для Юліанського календаря це зміщення стане значно меншим. 1582 року папа Григорій XIII уточнив календар, встановивши, що високосними не повинні ставати роки, що закінчуються на 00, якщо тільки вони не діляться на 400. Цей Григоріанський календар зараз є найбільш поширеним. Через приливне тертя в системі Земля-Місяць обертання Землі сповільнюється, і день подовжується на 1,4 мілісекунди за століття. Це означає, що введення високосних днів не знадобиться приблизно через 4 мільйони років. На зображенні – римська срібна монета динарій із зображеннями Юлія Цезаря (ліворуч) і Венери, римської богині кохання.

За матеріалами Astronomy Picture Of the Day.