Туманність Калабаш від телескопа Hubble

© NASA, ESA, Hubble, MAST; Acknowledgement: Judy Schmidt

Хмари газу, що швидко розширюються, означають кінець існування центральної зірки в туманності Калабаш. Колись нормальна зірка витратила запаси ядерного палива, в результаті її центральна частина стиснулася, сформувавши білий карлик. Частина енергії, що звільнилася, викликає розширення зовнішньої оболонки зірки. У цьому випадку результат – фотогенічна протопланетарна туманність. Коли газ, що рухається зі швидкістю мільйон кілометрів на годину, стикається з навколишнім міжзоряним газом, виникає надзвукова ударна хвиля, в якій іонізовані водень і азот випромінюють синє світло. Товсті шари газу і пилу приховують вмираючу центральну зірку. Туманність Калабаш, відома також як туманність Тухле Яйце й OH231.8+4.2, найімовірніше протягом наступної тисячі років перетвориться на біполярну планетарну туманність. Розмір показаної тут туманності – близько 1,4 світлового року, вона розташована на відстані в 5 тисяч світлових років у сузір'ї Корма.

За матеріалами Astronomy Picture Of the Day.