Туманність Орла і гарячі рентгенівські зірки

© X-ray: Chandra: NASA/CXC/SAO, XMM: ESA/XMM-Newton; IR: JWST: NASA/ESA/CSA/STScI, Spitzer: NASA/JPL/CalTech; Visible: Hubble: NASA/ESA/STScI, ESO; Image Processing: L. Frattare, J. Major, N. Wolk, and K. Arcand

Як знамениті зоряні стовпи туманності Орла виглядають у рентгенівських променях? Щоб дізнатися це, орбітальна рентгенівська обсерваторія НАСА "Чандра" спостерігала ці міжзоряні гори зореутворення. Було виявлено, що самі пилові колони в M16 не дають сильного рентгенівського випромінювання, проте було знайдено безліч маленьких, яскравих рентгенівських джерел. Ці джерела видно як яскраві цятки на  представленому зображенні, яке є сукупністю експозицій, отриманих обсерваторіями "Чандра" і XMM (рентгенівські промені), космічними телескопами "Джеймс Вебб" і "Спітцер" (інфрачервоний діапазон), космічним телескопом "Габбл" і Дуже великим телескопом (видиме світло). Природа зірок, що дають рентгенівське випромінювання, залишається предметом досліджень, проте припускають, що деякі з них - маломасивні зірки, які нещодавно сформувалися, а інші - гарячі, старіші зірки з великою масою. Ці гарячі рентгенівські зірки розкидані по всьому полю зору. Раніше виявлені газові глобули, що випаровуються, видимі в оптиці, недостатньо гарячі, щоб випромінювати рентгенівські промені.

За матеріалами Astronomy Picture Of the Day.