Підтверджена прецесія мюонів залишається непоясненою

© Fermi National Accelerator Laboratory; Photographer: Reidar Hahn

Як швидко прецесують елементарні частинки? Несподівану відповідь на це, здавалося б, несуттєве запитання, було отримано в Брукхейвенській Національній Лабораторії в штаті Нью-Йорк у США 2001 року. Він показав, що прийнята у фізиці елементарних частинок стандартна модель неповна. Особливо це стосується мюона - частинки, схожої на важкий електрон. Несподівано велика величина його магнітного моменту уважно вивчалася в серії експериментів, відомій як g-2 Результати, отримані в Брукхейвені, спонукали інші групи експериментаторів в усьому світі спробувати підтвердити їх, а теоретиків - краще зрозуміти їхні причини. Минулого тижня з'явилося повідомлення про найчутливіший експеримент із дослідження прецесії мюонів, здійснений на установці в Національній лабораторії прискорювачів імені Фермі (Фермілаб) в Іллінойсі. Його результати узгоджуються з даними Брукхейвена. Несподіване значення частоти прецесії може свідчити про те, що в постійно існуючому морі віртуальних частинок присутні поки що невідомі типи. Інше пояснення – недоліки в складних обчисленнях, на яких ґрунтуються теоретичні передбачення. Подальші експерименти g-2 у Фермілабі мають поліпшити точність і, можливо, призведуть до збільшення статистичної відмінності між Всесвітом, який ми вимірюємо, і Всесвітом, який ми розуміємо.

За матеріалами Astronomy Picture Of the Day.